На цій сторінці ви дізнаєтесь причини виникнення захворювання, симптоми, клінічні ознаки, методи діагностики та варіанти лікування отогематом.
На цій сторінці ви дізнаєтесь причини виникнення захворювання, симптоми, клінічні ознаки, методи діагностики та варіанти лікування отогематом.
Отогематома – це обмежене скупчення крові в області вушної раковини, що виникло спонтанно або в результаті травми, без порушення цілісності шкірних покривів. Клінічно проявляється поступовим або одномоментним формуванням круглого або овального випинання у ділянці вуха вуха.
Причини отогематоми:
Основна причина виникнення отогематоми – пошкодження кровоносних і лімфатичних судин вушної раковини, що може бути обумовлено, як місцевим впливом на зовнішнє вухо, так і системними патологіями.
У зв’язку з цим виділяють 2 форми отогематом:
Травматична. Найбільш поширений варіант захворювання. Гематома формується в результаті удару по вушній раковині або при її надломі. Причинами виступають побутові, виробничі і спортивні травми вуха . Ця патологія найчастіше зустрічається у спортсменів, які займаються боксом або іншими видами єдиноборств. У літніх людей отогематома може виникати при тривалій компресії (наприклад: при стисненні вуха уві сні).
Спонтанна. Найчастіше – це порушення згортання крові при гемофілії, антифосфоліпідному синдромі, онкогематологічних захворюваннях, геморагічних діатезах, тромбоцитопенічних станах, а також ризик крововиливу підвищують авітаміноз, дегенеративні зміни хряща, тривалий вплив холоду.
Перші ознаки захворювання – поступове або швидке формування припухлості в верхній частині вушної раковини, а великі отогематоми іноді заповнюють всю порожнину вушної раковини.
Шкіра, що покриває отогематому, як правило – гіперемована та має синюшний відтінком, але при переважанні лімфатичного компонента може зберігатись нормальний тілесний колір. Сама вушна раковина, за винятком мочки, потовщується, а її контури згладжуються.
Отогематома травматичної етіології майже завжди супроводжуються деякою хворобливістю, почуттям розпирання і тяжкості. Спонтанні і слабко виражені гематоми при торканні безболісні і не супроводжуються хворобливими відчуттями.
Діагностика при отогематомі не представляє труднощів, а основне завдання отоларинголога при постановці діагнозу – визначення ймовірного етіологічного фактора та проведення диференціальної діагностики з іншими схожими захворюваннями.
Терапевтична тактика залежить від розмірів крововиливу у вушну раковину. Суть лікування – спорожнення порожнини отогематоми і профілактика розвитку бактеріальних ускладнень.
Прогноз для одужання при отогематомі сприятливий. Залежно від способу лікування одужання настає в терміни від 3 днів до 2 тижнів.
Найбільш часте ускладнення – трансформація в абсцес вушної раковини. Це відбувається в результаті вторинного інфікування вчасно не видаленого вмісту отогематоми. При відсутності своєчасного лікування абсцесу розвивається перихондрит з наступним гнійним розплавленням хряща і веде до деформації вушної раковини.
Якщо вам щось не зрозуміло, виникли запитання відносно отогематоми або ви хочете проконсультуватись з приводу захворювань ЛОР-органів, зателефонуйте (номер доступний для повідомлень у всіх додатках Viber, Telegram, Messenger, WhatsApp), або запишіться на прийом, заповнивши онлайн форму.